Jz web - Развлекательный портал Скачать софт


Спеціалізована школа N317 з поглибленим вивченням
іноземних мов та образотворчого мистецтва

Контакты

Останні події

29-11-2017, 10:09
Символіка школи

Календар

«    Ноябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Прийміть участь в опитуванні

Хто відвідує наш сайт?
Вчителі
Учні
Батьки
Випадкові відвідувачі
Випускники

Класному керівнику

Положення
про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти

1. Загальні положення

1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі - класний керівник).

1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

- виховання громадянина України;

- формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;

- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1135 "Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти", підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; (Абзац четвертий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

- реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);

- формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи. (Пункт 1.4 доповнено абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

2. Організація діяльності класного керівника

2.1. Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. (Пункт 2.1 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

2.2. Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року. (Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою.

У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.

У професійно-технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.

Функціональні обов'язки класного керівника розробляються відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навчально-виробничого процесів і затверджуються директором навчального закладу. (Абзац четвертий пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)

2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу: (Абзац перший пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)

- сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;

- створює умови для організації змістовного дозвілля, у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходи з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення); (Абзац третій пункту 2.4 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

- проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;

- співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологом, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців). (Абзац шостий пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спрямовує роботу батьківського колективу навчальної групи та органів учнівського самоврядування на покращення навчання та виховання учнів. (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спільно з майстром виробничого навчання навчальної групи: (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну допомогу; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- створює в навчальній групі необхідні умови для оволодіння професією, творчого відношення до праці, для засвоєння передових, прогресивних методів та прийомів роботи; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- проводить тематичні класні години, що спрямовані на виховання моральних цінностей, зацікавленості у питанні належності до обраної професії; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- забезпечує дотримання в навчальній групі встановленого порядку та дисципліни; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями групи; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- здійснює заходи щодо професійно-орієнтаційної роботи учнів шкіл; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- заохочує учнів до занять в гуртках художньої і технічної творчості, предметних гуртках та спортивних секціях; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)

- залучає учнів до участі в конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з навчальних предметів. (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

2.5. Класний керівник має право на:

- відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи; (Абзац другий пункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);

- ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);

- внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;

- відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди; (Абзац шостий пункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

- вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;

- вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);

- захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;

- матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

2.6. Класний керівник зобов'язаний:

- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);

- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;

- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;

- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

- пропагувати здоровий спосіб життя;

- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);

- регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування. (Пункт 2.6 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу. (Пункт 2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.

2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством України.

 

 

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ

НЕ МОЖНА

  1. Постійно критикувати дитину, бо вона незлюбить вас та інших людей.
  2. Часто насміхатись над дитиною, бо вона стає замкнутою.
  3. Постійно дорікати дитині, бо в неї з'явиться почуття безпідставної провини.
  4. Постійно сварити дитину, бо вона стає агресивною.
  5. Допускатися лайки, нецензурних слів, а тим більше фізичного покарання.

НЕОБХІДНО

  1. Підбадьорувати дитину, тоді вона буде впевненою в собі.
  2. Хвалити дитину, тоді вона буде намагатись стати кращою.
  3. Поводитись з дитиною чесно і справедливо, і вона намагатиметься бути справедливою.
  4. Створювати умови, щоб дитина почувала себе у безпеці, тоді вона вчитиметься вірити у людей.
  5. Постійно підтримувати дитину, заохочувати і розуміти, тоді вона буде любити і поважати інших.

 

Рекомендації 

для класного керівника при роботі з різними типами сімей

Знання особливостей сім'ї дозволить класному керівнику більш точно попередити і коректувати вади сімейного виховання.

1. Сім'я, в якій «важкі» батьки. Це часто одинока мати, якій дитина заважає влаштувати особисте життя. Атмосфера в такій сім'ї характеризується холодністю, байдужістю. Для досягнення контакту з такою сім'єю класний керівник може застосувати таку стратегію:

Розташувати матір до себе, заручитися довірою, якщо вона поставиться насторожено, не поспішати ображатися;

- Спробувати подивитися на себе очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє до неї ставлення;

- Зацікавити долею підлітка, пробудити відповідальність за його і її, матері, майбутнє;

- Делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, природного бажання матері влаштувати своє особисте життя, пробудити в ній потребу в душевних контактах з дитиною, в обміні думками, спільному вирішенні повсякденних життєвих проблем. Спробувати відкритися дитині, розповісти їй про плани свого особистого життя.

2. Сім'я, де панує бездоглядність. У сім'ях цього типу батьки, як правило, вживають алкоголь. Для батьків і матерів характерною є обмеженість, бідність почуттів, відсутність духовних зв'язків з дітьми. Завдання класного керівника - терпляче, без повчання і докорів довести батькам згубність їх «способу життя» на зростаючу особистість, звернути увагу на випробувані підлітком переживання, біль, сором і образу за батька й матір, провідних аморального життя. З'ясувати, хто з батьків має найбільший авторитет у сім'ї, хто може стати опорою у зміні досвіду, умов життя. Підлітка необхідно включити в більш широке спілкування з оточуючими людьми, морально підтримати, встановити контроль.

3. Сім'ї, які характеризуються педагогічної неграмотністю батьків. У такій сім'ї батьки не розуміють дітей, виявляють повне незнання методів впливу, недооцінюють значення сімейного виховання, підривають авторитет школи і вчителів. Завдання класного керівника - сформувати у батьків потребу в педагогічних знаннях через проведення з ними консультацій, включення в систематичну і методичну роботу школи з батьками учнів. І ще: навіяти думку про те, що всі діти потребують освічених батьків.

4. Сім'ї, в яких віддається пріоритет матеріального благополуччя над духовним життям. У таких сім'ях діти, як правило, ростуть егоїстами, практичними споживачами. І батьки ці якості заохочують. Завдання класного керівника - змінити орієнтацію батьків тільки на матеріальні цінності, зацікавити внутрішнім духовним світом. Добре допомагає «дипломатичний підхід» при зустрічах з батьками вдома, у школі використовувати непрямий вплив, спираючись на їхні здорові інтереси, наводячи при цьому приклади з життя інших родин, на служіння людям, доброту, благородство вчинків.

5. Сім'ї, в яких батьки пред'являють дітям завищені вимоги, які межують з жорстокістю. У таких сім'ях дітей карають, часто фізично, за найменшу провину. І, як результат, діти ростуть жорстокими і озлобленими. Завдання класного керівника - довести батькам, що з дитиною необхідно спілкуватися як з рівним, відмовлятися від дій з позиції сили, ставитися до нього як до людини, яка має право на самостійність і повагу, що терпіння і поблажливість до дитини - головний засіб у вихованні.

 

РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА 5-го КЛАСУ

Робота класного керівника 5-го класу, який приходить на зміну класному керівникові початкових класів, заслуговує особливої уваги. Як же не нашкодити дитині при переході зі школи першого ступеня до школи другого ступеня, як допомогти їй у розвитку своєї індивідуальності та забезпечити умови фізичного, психічного, духовного її благополуччя?

Класному керівнику 5-го класу належить головна роль в оптимальному входженні випускників школи першого ступеня до освітньо-виховного простору школи другого ступеня, в якому учні не тільки навчатимуться, але й мають продовжувати жити повноцінним духовним і соціальним життям.

Особистість класного керівника 5-го класу

Системоутворюючим чинником у роботі з 5-м класом є особистість класного керівника. Ефективність виховної роботи залежить від його:

• життєво-ціннісних орієнтацій;

• особистісно-професійних поглядів і позиції «Я - концепція»;

• інтересів та уподобань (народознавство, екологія, народні ремесла, театр, образотворче мистецтво, технічна творчість, поезія, пісня, спорт, туризм);

• педагогічної майстерності;

• ерудиції і культурного кругозору;

• авторитету;

• педагогічного такту;

• любові і поваги до дітей;

• педагогічного оптимізму;

• організаторських, комунікативних умінь і навичок;

• здібності системно мислити і діяти;

• гуманістичного, творчого стилю діяльності.

Класний керівник здійснює управлінську діяльність у межах класного  колективу. Він забезпечує:

1) єдність і взаємозв’язок проектування, планування, організації, аналізу, регулювання та корекції діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу;

2) координування, узгодження та інтегрування педагогічних впливів на учнівський колектив і кожну дитину;

3) належну співпрацю з учителями - предметниками, практичним психологом, педагогом-організатором, заступниками директора з питань надання допомоги учням щодо їх адаптації, проведення педагогічних консиліумів;

4) співробітництво з батьківським комітетом, батьками з питань адаптації їх дітей до навчання в школі другого ступеня.

Класний керівник відповідальний за:

• створення освітньо -виховного середовища за базовими, первинними  - гуманітарними, загальнолюдськими критеріями, гуманного підходу до дитини всіх дорослих учасників навчально-виховного процесу;

• вироблення духу взаємодопомоги, взаєморозуміння дітей і дорослих;

• розвиток гармонійних взаємовідносин вчителів - предметників і батьків;

• збереження рівня референтності, зацікавленості батьків стосовно своїх дітей. 

Особливості роботи класного керівника 5-го класу

На рівні структурного підрозділу закладу освіти можна та необхідно моделювати і створювати виховну систему. Виховна робота класу - це спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвитку особистості та колективу.

Система виховної роботи класу складається з цілої низки взаємопов’язаних елементів, які охоплюють весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні завдання, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність і спілкування в класі та поза його межами, вплив соціального, природного, предметно-естетичного середовища.

Компоненти системи виховної роботи класу:

• мета - сукупність ідей, для реалізації яких вона створюється;

• взаємовідносини, які народжуються і розвиваються в діяльності, спілкуванні й інтегрують суб’єктів у спільноту;

• діяльність, що забезпечує реалізацію мети;

• класний керівник, який здійснює цю діяльність;

• учень і учнівський колектив;

• середовище (соціальне, природне, предметно-естетичне), що освоюється суб’єктами;

• управління, яке забезпечує інтеграцію компонентів в цілісну систему і розвиток цієї системи (діагностика, аналіз, регулювання, корекція виховного

процесу);

• нормативне забезпечення - нормативні документи, які забезпечують організацію виховної роботи класу.

Особливості мети виховної роботи в 5-му класі:

• сприяння успішній адаптації випускника школи першого ступеня до навчання в школі другого ступеня;

• спрямованість виховної роботи на розвиток життєвої компетентності кожної дитини, набуття учнями такого практичного досвіду, який підвищить їх соціальну компетенцію та інтерес;

• розвиток духовно-моральної свідомості, моральної самосвідомості, моральних мотивів поведінки;

• зміцнення міжгрупових зв’язків та стосунків;

• розширення взаємозв’язків в школі та соціумі, взаємодія та взаємозбагачення загальношкільного і класного товариства дітей та дорослих.

Для реалізації означеної мети при моделюванні, побудові і функціонуванні виховної системи класному керівнику варто зосередити увагу на:

• гуманістичній орієнтації виховної системи, щоб допомогти дитині в її виборі поведінки на основі свідомої дії і сприйняття відповідно до духовно-моральних цінностей суспільства, в якому живе людина;

• демократизації життя класу;

• розвиткові учнівського колективу;

• забезпеченні його життєдіяльності;

• соціальному захисті учнів;

• зміцненні стосунків, взаємодії та співробітництва дітей і дорослих, які беруть участь у навчально-виховному процесі і життєдіяльності класного колективу:

- класного керівника,

- учнів класу,

- батьків учнів,

- вчителів - предметників,

- дорослих друзів учнів.

Успішність розбудови виховної системи 5-го класу в інтересах вихованців потребує інформації про її стан, а діагностика є важливим способом одержання цієї інформації. У співдружності з учителем початкових класів, шкільним практичним психологом, медичним працівником, батьківським комітетом класний керівник проводить:

А) діагностику особливостей розвитку особистості учнів:

• внутрішньої даності дитини (здоров’я, психічні процеси, психічні стани, темперамент, вікові і статеві властивості, нейродинамічні властивості, конституція);

• внутрішнього світу дитини (мотивація, інтереси, знання, потреби, цінності, самооцінка, характер, цілеспрямованість, здібності, досвід);

• адаптації до нових умов навчання і виховання в школі другого ступеня (після 7-го тижня навчання);

Б) діагностику особливостей дитячого колективу:

 структура, особливості міжособистісних стосунків;  • ставлення учнів до навчання;

 характер громадської думки, громадська активність  ;• виявлення потенційних лідерів, аутсайдерів; • згуртованість; • зовнішні зв’язки;•  історія колективу; • форми дозвілля.

Створення умов життєдіяльності колективу учнів 5-го класу

Дискомфортні, злиденні умови життя дитини є джерелом формування в неї психологічних комплексів, труднощів у соціалізації та самореалізації, виникнення почуття самотності, непотрібності. В результаті дитина або замикається в собі, посідає пасивну позицію, або в пошуках самоствердження стає на шлях деструктивного самоутвердження. Шкільна дезадаптація - це перший крок до конфлікту з соціумом та формування асоціальної лінії поведінки. А стан тотальної дезадаптації призводить до постійного психічного перевантаження дитини, що негативно впливає на її навчання, виховання і загальний розвиток, а також може призводити до психічних зривів і навіть суїцидів.

Проблема адаптації стає особливо актуальною в періоди зміни умов навчання і виховання, а отже, й у 5-му класі. Тому з перших днів навчання в школі другого ступеня має бути збережений гуманний освітньо-виховний простір, створений у початковій школі, і спрямовані зусилля на його розвиток. Щоб допомогти п’ятикласнику адаптуватися до нового життя в школі другого ступеня, скоротити час його перебування у стані розгубленості серед незнайомих учнів, великої кількості нових вчителів, нових заступників директора, класному керівникові необхідно приділити особливу увагу: збереженню гуманного освітньо-виховного простору життєтворчості, створеного в початковій школі, традицій, створених у початковій школі, а саме:

•   системи педагогічної підтримки дитини;

•   сімейності життя в класі;

•   теплоти, гуманності;

•   атмосфери довіри, поваги;

•   ствердження людської гідності;

•   взаємодопомоги, комфортності;

•   захищеності кожної дитини та ін.;

• спрямуванню зусиль на розвиток гуманного освітньо-виховного простору життєтворчості учнівського колективу класу та створення комфортних умов для ефективного розвитку особистості.

Життя в класі має бути максимально комфортним для кожної дитини, інтелектуально напруженим, соціально значущим, по-дитячому веселим. Для створення цих умов життя дитини вдома, у школі, в соціумі, де її люблять і про неї турбуються, класному керівнику необхідно приділити увагу вирішенню таких проблем:

• забезпечення соціального захисту кожної дитини;

• формування психолого-педагогічної культури батьків;

• консолідація зусиль вчителів - предметників та батьків.

Для учнів 5-го класу розширюється освітньо-виховне середовище. Класний керівник має спрямувати свої зусилля на забезпечення зв’язків і стосунків дітей свого класу з іншими класами школи, спільнотами та товариствами дітей і дорослих.

Розвитку класного колективу сприятиме:

• об’єднання вихованців, життя і діяльність яких мотивується провідною

метою і завданням не тільки класу, а й школи та суспільства;

• формування у дітей готовності до чітких, корисних дій, участі у колективних творчих справах, корисних для них та людей, що їх оточують;

• наявність громадських зв’язків, інтересів, переживань;

• співпереживання за успіхи та невдачі свого класу, за те, що відбувається навколо, за успіхи школи, кожного окремого члена колективу;

• розвиток почуття відповідальності за якість навчання і рівня вихованості кожного однокласника, розуміння цієї відповідальності нарівні особистісної свідомості;

• підтримка винахідництва та ініціативи в навчанні, праці і дозвіллі;

• функціонування ефективного учнівського самоврядування класу;

• формування ініціативного самоврядування, уміння у дітей співпідпорядковувати свої дії з рішеннями органів самоврядування класу;

• висока організованість, відповідальна залежність у міжособистісних стосунках у класі;

• прагнення до спільного успіху;

• поважне ставлення до права кожного учня на власну думку та власний вибір;

• наявність умов для. найбільш повного розкриття творчих здібностей кожної дитини;

• багатство духовних прагнень та інтересів.

Планування виховної роботи класу

Педагогічний процес класу має бути керованим, ефективним і цілеспрямованим для стимуляції самопізнання, самовиховання, саморозвитку та самореалізації дитини, виховання її духовної культури, відповідальності, здатності до самовдосконалення, формування вміння вести безпечний та здоровий спосіб життя. Важливою умовою успішної діяльності класного керівника є кваліфіковане якісне планування. Воно має базуватися на загально педагогічних принципах - народності, культуровідповідності та природовідповідності, гуманізації та демократизації, послідовності та системності, на оптимальному поєднанні словесно-інформаційних форм роботи та практичних видів діяльності.

При плануванні класному керівнику слід врахувати такі розділи:

1. Аналіз виховної роботи вчителя початкових класів за минулий рік.

2. Цілі та завдання виховання у 5-му класі.

3. Рівень розвитку та вихованості учнів.

4. Можливості школи.

5. Досвід і підготовленість класного керівника.

Структура плану роботи класного керівника може бути різноманітною, але вона повинна включати в себе такі напрями роботи: здоров’я (стан фізичного, психічного, соціального благополуччя дитини), спілкування, навчання, дозвілля, спосіб життя дитини.

Наприклад, структура може бути такою:

1. Аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік.

2. Завдання виховної роботи на новий навчальний рік.

3. Психолого-педагогічна характеристика класу.

4. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

5. Індивідуальна робота з учнями (мета, основні напрями, педагогічні засоби).

6. Робота з батьками:

6.1. Напрями роботи:

• вивчення сімей учнів;

• педагогічна просвіта;

• забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу;

• педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;

• індивідуальна робота з батьками;

• інформування про хід, результати навчання, виховання та розвиток учнів.

6.2. Традиційні форми роботи з батьками.

6.3. Групові форми.

6.4. Колективні форми.

6.5. Інноваційні форми.

Усі вправи, які плануються, повинні містити чіткі завдання із зазначенням конкретних термінів та реальних виконавців.

Учнівське самоврядування в 5-му класі

Класний керівник 5-го класу має усвідомити, що життєдіяльність учня в демократизованому правовому просторі (відповідно до Конституції України, Закону України «Про загальну середню освіту», Конвенції ООН про права дитини та інших документів) створює умови для вільного розмітку дитини, її здібностей, формує в неї потребу інтелектуального, духовного, культурного розвитку, виховує повагу до суверенітету кожної особистості. Такий  простір забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до свідомої та системної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи, відвертає їх від асоціальних форм поведінки.

Демократизація життя в класі, розвиток учнівського самоврядування є одним із важливих компонентів побудови співтворчості класного керівника з класом. Це є активна форма громадянського виховання учнів, важлива умова реалізації їх прав і обов’язків і створює для кожного можливості:

• включення в процеси життєдіяльності класу і школи, розвитку соціальних якостей, життєвої компетентності;

• засвоєння на практиці своїх прав та обов’язків, осмислення власної ролі у життєдіяльності свого колективу;

• формування управлінських умінь;

• самореалізації, розвитку здатності до самоаналізу та самовиховання;

• орієнтації на досягнення соціально корисної мети, індивідуальної і суспільної;

• підвищення громадської активності.

Важливими умовами плідної діяльності класного учнівського самоврядування на цьому етапі є:

• усвідомлення учнями, що всі питання життя класу вони вирішують самі;

• включення всіх учнів класу до участі в самоврядуванні, а не лише активістів;

• розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування;

• вміння учнів не лише бачити мету своєї діяльності, а й формувати її, визначати шляхи її реалізації;

вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль;

• здатність дітей прогнозувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об’єктивно її оцінювати;

• постійні пошуки ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання в цій справі досвіду інших класів.

Модель структури самоврядування в класі має бути не громіздкою, а гнучкою, варіативною, яка включає:

• вищий орган - класні збори;

• раду лідерів класу, яка збирається один раз на тиждень, організовує і контролює роботу між зборами;

• розподіл всіх громадських доручень між усіма членами колективу.

Склад ради лідерів класу:

1) лідер або староста класу;

2) заступник лідера чи старости;

3) голова прес-центру «ЮНКОР»;

4) голова центру «Знання»;

5) голова центру духовності, культури та дозвілля;

6) голова центру «Турбота»;

7) голова центру спорту, туризму та здоров’я;

8) голова центру етики та поведінки;

9) голова центру внутрішніх справ.

Керувати класним самоврядуванням мають авторитетні учні, сильна команда активістів. Тому класному керівникові необхідно використовувати результати соціометричних досліджень, проведених шкільним практичним психологом. П’ятикласники вчаться проводити вибори лідерів класу, членів активу на альтернативній основі. Заздалегідь має бути проведено навчання всіх бажаючих учнів стати лідерами в загальношкільній «Школі лідерів». Кожен кандидат захищає свою програму дій майбутнього лідера класу чи старости, голови того чи іншого центру. Завершуються вибори проведенням в класі референдуму.

Лідери мають знати, що вони як лідери отримали не тільки певні права, а й несуть велику відповідальність перед своїм класом за те, яким буде його життя.

 

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.